торгівля людьми

Наука убезпечити себе

торгівля людьми

Наука убезпечити себе

торгівля людьми

Наука убезпечити себе

ua | en

Щороку мільйони людей в усьому світі потерпають від торгівлі людьми. І саме зараз українці — мішень злочинців, які завжди з'являються там, де розгубленість, горе та біль.

Інформація тут - наука тобі, як убезпечити себе та близьких.

ua | en

Що таке торгівля людьми?

Згідно з визначенням ООН,

торгівля людьми — це вербування, перевезення, передача, приховування або одержання людей через застосування сили, обману, погроз чи уразливого становища, що здійснюється з метою експлуатації для одержання прибутку.

Торгівля людьми може мати різні форми: від трудової та сексуальної експлуатації, втягнення у зайняття жебрацтвом чи злочинну діяльність, до використання у збройних конфліктах. На жаль, про більшість жертв цього злочину не вдається навіть дізнатися.

Від 20 до 40 млн людей. Саме стільки по всьому світу тих, хто потрапив у трудове рабство. Тобто торгівля людьми — глобальна світова проблема.

За оцінками ООН, через торгівлю людьми проходить $30 млрд на рік. Цей злочин — другий за кількістю незаконних грошей після наркотрафіку.

Хто потрапляє в ситуації торгівлі людьми?

Усі. Це жінки, чоловіки, дівчатка та хлопчики, люди різного віку, достатку, рівня освіти, національності, мешканці сіл і міст. Кожен може постраждати, якщо буде необачним. При цьому жінки та діти, особливо дівчатка, становлять переважну більшість постраждалих.

Майже кожна третя постраждала від торгівлі людьми у світі — дитина. Щороку від цього страждають, за різними оцінками, від 1,2 до 5,5 млн дітей. 65% з них — дівчата. 48% цих дітей змусили до сексуального рабства. А ще відомі випадки, коли у дітей в рабстві примусово вилучали органи чи використовували їх у збройних конфліктах. Наприклад, змушували рахувати техніку для російських військ у війні з Україною або рити окопи.

Від 1,2 до 5,5 млн дітей викрадають щороку

65% з них — дівчата

48% цих дітей змусили до сексуального рабства

На жаль, українці також страждають від торгівлі людьми. За даними Міжнародної організації з міграції, з 1991 до 2021 від цього у нас постраждали понад 300 тис. людей. 49 тис. громадян України — за останні три роки.

В умовах війни ризики посилюються. Люди стають вразливішими через вимушене переміщення всередині України чи за кордон, втрату житла, роботи, відсутність коштів, зв’язку із близькими. Дуже небезпечними є мілітаризація та ріст рівня насилля в суспільстві, перебої в роботі правоохоронних органів. Мережі торговців людьми активізуються, наприклад, в місцях перетину кордону та в країнах, що приймають біженців.

За даними МОМ, 56% українців та українок упевнені, що з ними ніколи такого не трапиться. Однак кожен четвертий готовий нелегально перетнути кордон, віддати паспорт роботодавцеві чи працювати в замкнених приміщеннях заради нібито прибуткової справи. Це - потенційний шлях до сучасного рабства.

Як убезпечити себе?

збережи й перечитай перед подорожжю чи новою роботою

Як підготуватися до від’їзду?


Ніколи й нікому не віддавай паспорт чи інші документи, що підтверджують особу.


Заздалегідь сфотографуй важливі документи (паспорти, ідентифікаційний код, медстрахування і т.д.), про всяк випадок скинь їх на свою електронну пошту, роздрукуй і візьми з собою копії. Один примірник документів і нещодавно зроблену фотокартку залиш своїм близьким.


Сплануй маршрут. Продумай, де ночуватимеш.


Домовся з родичами або найближчою дорослою людиною про те, як ви контактуватимете поки ти в дорозі. Це має бути хтось, кого ти давно знаєш та кому довіряєш — близькі родичі, вчитель, батьки близьких друзів.


Домовся з цими людьми про кодове слово чи знак, що буде означати небезпеку та потребу в допомозі. Це має бути щось, що можна легко сказати в буденній розмові, але щось, що ти не скажеш ненавмисно.


Надавай лише необхідну інформацію про себе. Не розповідай те, що дасть стороннім змогу запідозрити твоє скрутне становище та скористатися ним.


У країнах Європи активно працюють громадські організації та служби, що надають допомогу постраждалим від торгівлі людьми, насильства тощо. Про всяк випадок збережи собі їхні контакти.


Випиши собі e-mail, телефони та адреси консульств та посольств України. Спробуй запам’ятати телефон.


Завантаж розмовник чи словник, щоб за потреби можна було звернутися по допомогу.


Перед виїздом за кордон дізнайся, які матимеш права, а також пошукай інформацію про місцеві традиції й закони. Зверни увагу на правила перебування неповнолітніх без супроводу, якщо їдеш наодинці.


На сайті нашого МЗС є система ДРУГ — вона дозволяє залишатись на зв'язку з консульськими установами України по всьому світу. Перед виїздом зареєструйся в ній.


Встанови собі Чат-бот “Безпека жінок за кордоном” та Чат-Бот “Гаряча лінія 527”. Там є телефони гарячих ліній, адреси посольств, контакти волонтерів, юристів, психологів тощо.

Як убезпечити себе в дорозі?


Щодня інформуй близьких про те, де знаходишся і з якими людьми спілкуєшся.


Нікому не віддавай телефон чи інші засоби зв’язку. Ніде не залишай їх без нагляду.


Не довіряй випадковим незнайомим людям, навіть жінкам чи твоїм одноліткам — їх могли залучити до вербування потенційних жертв.


Зберігай максимальну увагу, якщо наважуєшся сісти в авто до незнайомців, якими б доброзичливими вони не виглядали. Сфотографуй номер машини, документи водія (за можливості) та надішли близьким. А краще взагалі не сідай у такий транспорт.


Якщо за кордоном загубився паспорт або ж його відібрали силою, терміново звернись до посольства чи консульства України. Тебе за це не покарають. Допомогти тобі — їхня робота.


Намагайся постійно бути поряд ще з двома-трьома особами та не залишатися наодинці. За можливості, звертайся до державних чи неурядових організацій за допомогою з проживанням чи перевезенням.


Іноді зловмисники можуть прикидатися волонтерами. Перевіряй, на яку організацію працює волонтер та чи є дані про цю організацію в Інтернеті.


З обережністю стався до пропозицій, що надходять від незнайомців. Особливо, якщо ці пропозиції актуальні виключно для молодих жінок та дівчат.

Як не наразитися на небезпеку вже на місці?


Не бери в борг у незнайомців або людей, які дуже наполягають на тому, щоб позичити тобі гроші. Це можуть використати, аби змусити тебе до рабської праці.


Звернися до громадських організацій, волонтерських центрів, аби дізнатися все про поселення, роботу та отримання документів.


Попроси поселити тебе у центр проживання українських переселенців, поки не знайдеш окреме житло.


Незадовго до виїзду збережи контактні дані декількох організацій, які пропонують поселення, на випадок, якщо в тому центрі, до якого ти прямуєш, не виявиться місць або виникнуть інші складнощі.


Якщо тебе пропонують поселити до родини, повідом про це волонтерам у центрі, залиш їм усі контакти та адреси. Обов’язково розкажи про це близьким людям вдома.


Пам’ятай, що в Європі квартири здають виключно через договір. Якщо тобі пропонують житло без нього, це підозріло. До того ж, через це держава не зможе відшкодувати тобі вартість оренди, і ти втратиш гроші.


Тримай копії документів окремо від оригіналів.

Як бути обережною з роботою?


Не погоджуйся на першу-ліпшу пропозицію з обіцянками швидкого заробітку. Якщо щось виглядає занадто добре для того, щоб бути правдою — скоріш за все, так і є.


Якщо пропозиція роботи дійсна для молодих дівчат без досвіду роботи — це всі “червоні прапори” в одному місці.


Аби працювати в Європі, людина має отримати право на працевлаштування. Якщо тобі пропонують роботу без цих документів — не погоджуйся. Робота без документів — порушення, за яке ти можеш бути притягнутою до відповідальності.


Якщо ти працевлаштовуєшся за кордоном через компанію-посередника з України, перевір, чи має вона ліцензію на здійснення такої діяльності. Це можна зробити через сайт Мінекономіки.


Більшість країн пропонує українцям скористатися власними Службами зайнятості для працевлаштування. Інформація про це є у волонтерів.


Не залишай свій паспорт в заставу та не віддавай його роботодавцям або іншим особам.


Підписуй лише ті документи, мову яких ти розумієш. Переконайся, що робочий контракт перекладено правильно, він не містить розмитих формулювань, зрозумілі всі умови: обов’язки, робочий графік, розмір зарплати, медичне й соціальне страхування, відпустка й вихідні. Якщо необхідно, проконсультуйся з юристом.


Працедавець має бути готовий відповісти на усі твої питання. Якщо він дратується, починає залякувати чи маніпулювати (“То тобі потрібна робота чи ні?”, “Все одно нічого краще ти не знайдеш!”), відмовляється показати документи про свій бізнес — це все ознаки можливої злочинної діяльності.


Не погоджуйся на роботу, деталі якої не знаєш. Наприклад, якщо це перевезення пакунків із невідомим змістом, або коли кажуть, що ти будеш робити “щось по ситуації" чи "що попросять”.


Якщо обіцяють нереалістично високу зарплату — це привід не зрадіти, а насторожитися.


Якщо ти чуєш про компенсацію витрат роботодавця “з першої зарплати” — варто одразу йти геть. А після цього ще й попередити про це волонтерів та громадські організації, які займаються торгівлею людьми. Можливо, ти вбережеш чиєсь життя.


Дуже схожі й виключно позитивні відгуки про компанію в мережі мають насторожити.


Зміна попередніх домовленостей в останню хвилину перед підписанням договору чи навіть початком роботи — привід не продовжувати співпрацю.


Довіряй власним відчуттям. Якщо тобі десь некомфортно, а люди викликають острах чи недовіру — йди звідти. Не бійся, що будеш виглядати невдячно чи неввічливо. Твоя безпека важливіша. Ти не маєш нікому пояснювати, чому не хочеш десь працювати, жити чи з кимось спілкуватися — це твоє право! Хвилинка ніяковості може вберегти тебе від років рабства.

Що робити, якщо ти потрапила у ситуацію торгівлі людьми або є її свідком?

Люди-об’єкти експлуатації змушені працювати багато годин поспіль — або взагалі не отримуючи винагороди, або за мізерну оплату. Крім того, вони страждають від фізичного, сексуального або психологічного насильства, часто у них забирають документи і примушують платити вигадані борги.

Якщо ти не можеш чи боїшся покинути робоче місце — ти у рабстві!

Якщо ти за кордоном:

  • 112 - лінія екстреної допомоги в ЄС;
  • Звертайся до консульської установи України;
  • +38 044 238 16 57 або
  • +38 044 238 18 24 - Цілодобова консульська оперативна служба;
  • 527.org.ua - контакти організацій, які допомагають постраждалим в країні, де ти зараз;
  • Гарячі лінії міжнародних організацій-членів La Strada International;

Якщо у тебе відібрали документи — не страшно, екстрені служби, неурядові організації або консульства все одно допоможуть.

Якщо ти в Україні:

  • 102 — Національна поліція
  • 15-47 — Урядова гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей
  • 527 — Національна гаряча лінія з консультування мігрантів та протидії торгівлі людьми
  • 116 123 (або 0 800 500 335) — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, від ГО “Ла Страда-Україна”
  • 116 111 (або 0 800 500 255) - Національна гаряча лінія для дітей та молоді;
  • +38 044 289 87 89 - Національна соціальна сервісна служба України;
  • +38 044 338 33 81 - А21.org
  • +38 044 256 12 53 - НЦБ Інтерполу в Україні

Доступні консультації через месенджери:

  • Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації, від ГО “Ла Страда-Україна”:

  • Національна гаряча лінія для дітей та молоді:

  • ГО “Інформаційний правозахисний центр “Едельвейс”:

  • На сайті Урядової «гарячої» лінії з питань протидії торгівлі людьми, домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей 15-47:

Пам'ятай — зараз ми всі в особливій небезпеці.

Торговці людьми використовують військовий конфлікт для наживи. Вони полюють на людей, які вимушені полишити свій дім, знаходяться в чужих містах наодинці, почуваються розгубленими, самотніми й вразливими. Тому під час війни проблема торгівлі людьми перетворюється на справжню катастрофу. Бережи себе!